ТзОВ "БАЛКО"

м. Львів, вул. М. Залізняка, 15

тел./факс (032) 237 08 87

тел. (032) 239 33 94

Корисне

В 2008 році ТзОВ «Балко» запропонувало новий метод реставрації старих автентичних тиньків – метод шпонки. Метод опробуваний вже на декількох будівлях – пам'ятках архітектури ,є ощадливий для пам’ятки і забезпечує добрий кінцевий вигляд споруди . Коротка стаття , що освітлює проблеми руйнування тиньків і їх реставрації знайомить нашого гостя з цим методом.

ДЕЩО ПРО РЕСТАВРАЦІЮ ТИНЬКІВ

На реставрацію тиньків будівельники і проектанти звертають найменше уваги. Побутує думка – цей тиньк простояв вже 100 років і своє відслужив. Причому можуть збити тиньк який не має серйозних пошкоджень. Але крім втрати автентичності будівлі а з нею і можливості, колись потім детально дослідити старі тиньки таке рішення може привести і до значних конструктивних та технологічних проблем з будівлею в цілому.
Так збиті на передодні зими тиньки дзвіниці Вірменського собору привели до деструкції цегли аж на добрих 10-15 см. Наново будівлі тинькують власноруч приготовленими тиньками (кращий варіант), або тиньками з розчинного вузла. В таких тиньках ніхто не перевіряє міцність, рухливість, здатність до усадки. Помилки в рецептурах тиньків і в технології їх нанесення приводять до появи усадочних тріщин, відшарувань тиньку від стіни , тощо. Тобто новий тиньк втратить свою привабливість та захисні функції ще набагато скоріше ніж би це відбулося з старим.
Проаналізуємо тепер пошкодження тиньку та методи боротьби з ними :
1. Поверхнева деструкція тиньку. Викликана впливом атмосферної вологи та пов’язана з загазованістю повітря. Лікується зміцнюючими ґрунтовками .
2. Глибинна деструкція тиньку. Викликана викристалізацією солей та замерзанням вологи. Лікується обезсоленням тиньку, його закріпленням спеціальними ґрунтовками, ремонтом тиньку та захистом його від вологи.
3. Біологічні пошкодження тиньку. Викликані підвищеною вологістю та ростом мікроорганізмів. Лікується механічним зняттям біоруйнівників, санаційною обробкою фунгіцидами та альгіцидами, вигладжуванням поверхні, забезпеченням захисту від вологи.
4. Відшарування тиньку від основи. Викликана недостатньою адгезією тиньку та різницею деформацій тиньку та основи під впливом температури та вологості. Реставрація тиньку методом шпонки наведена далі.
5. Часткове відпадання тиньку. Викликане повною втратою адгезії тиньку до основи. Лікується закріпленням основи та її перетинькуванням і захистом нового тиньку від атмосферних впливів. Проте таке пошкодження тиньку вимагає негайного лікування і в випадку відсутності коштів необхідно хоча б провести консервацію пошкоджень. Консервацію проводити шляхом накладання спеціального розчину (пластиру) на контакт штукатурки та стіни. Основу (стіну) , пластир та прилеглий тиньк обробити гідрофобною ґрунтовкою для мінімізації попадання води в стіну та під тиньк. Така консервація дієва лише на протязі 2-3 років після чого тиньк необхідно відновити.

Тепер вернемося до проблеми відшарування тиньку. Таке відшарування ми спостерігали при реставрації кам?яниці Шольц-Вольфовичів у м.Львові, за адресою пл. Ринок, 23. Для збереження старого тиньку, що «бубнить» ми запропонували кріпити його до цегляної стіни за допомогою «шпонок». Для організації шпонок в масиві тиньку в шахматному порядку були просвердлені отвори діаметром 10 мм з заходом в «тіло» цегли на 80-100 мм спочатку горизонтально, а потім (з набуттям досвіду) для кращої технологічності наступних операцій під нахилом орієнтовно 30? до горизонту. Отвори обезпилювались за допомогою гумової груші. При значних обсягах тиньку, що закріпляється доцільніше використовувати малопотужний компресор. Отвори свердлилися в шахматному порядку з кроком 150 мм, захватками по 3-4 ряди. Роботи на сусідніх захватках продовжували після заливки попередньо просвердлених отворів і набору 50 % міцності розчинами (приблизно 2 дні) для того щоб не послабляти поверхневий шар стіни.
В отвір заливалось (за допомогою гумової груші ) 8 см куб. скріплюючої рідини. Скріплююча рідина може бути різноманітних хімізмів та на різних носіях. Конкретний вибір скріплюючої рідини вибирається на місці по ходу виконання робіт. Проте робимо застереження, що стандартні груновки для даної цілі не підходять. Скріплюючи рідину заливаємо повторно до повного насичення стіни. Розхід рідини на один отвір сягає 16-40 см куб. В залежності від хімізму рідини процес скріплення триває від 1-її до 21-її доби. В випадку Ринку 23 застосовувалась рідина ЗК ес – 1 Балко з тривалістю скріплення 21 день, глибиною проникнення – 4 см та розходом 40 кубиків на 1 отвір.
Після скріплення стіни та тиньку довкола шпонки (приблизно на 2-4 см) закачуємо в отвір безусадочну ремонтну масу (в нашому випадку виробництва ТзОВ «Балко») за допомогою шприц-пістолета з спеціальним носиком, що дозволяє вводити розчин з основи отвору до його початку. Для забезпечення більш надійного зєднання та для ущільнення розчину вводимо в свіжий розчин пруток з нержавіючої сталі діаметром 3-4 мм довжиною приблизно 100 мм, так щоб пруток був захований за межі площини стіни на 3-5 мм. По закінченні процесу кріплення тиньку до стіни, а це приблизно 3-5 днів після закачки тиньку в отвори приступаємо до стандартних процедур вирівнення тиньку та опорядження фасаду.

 

free pokerfree poker
Designed by ARTIX